Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
| Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
**Моё приключение с метадоном и чаем с мартышками в зоопарке**
Алё, всем привет! Решил кинуть вам рассказ о моих заходах на закладки и моих галлюцинациях, которые случились после употребления метадона. Это было что-то с чем-то, братцы! И да, я вам скажу, это было ничего посидеть с мартышками в зоопарке. Давайте начнём с начала, чтобы вы всё осознали.
Так вот, я, как настоящая наркоша, всегда ищу своего кладмена - курьера, который делает закладки для меня. Мне нужно было срочно запастись глюками, и я вспомнил, что у меня есть контакт с химкой, которая может достать метадон.
Созвонился я с кладменом, договорился о встрече на тёмном переулке, где безопасно можно было провести сделку. Я был очень на нервах, потому что всегда страшно встречаться с новыми людьми, но что делать - наркомания требует своего.
Так вот, скажу вам откровенно, кладмен оказался настоящим скуфом, братцы. Он был грязный, небритый и пах так, что сложно было выдержать. Но зато он мне принёс мой порцию метадона, и я был готов отправиться в путешествие своей головой.
Уже возвращаясь домой, я решил зайти в зоопарк. Необычное место, чтобы закусить своим кладом, да? Но что поделать, у меня были свои планы.
Войдя в зоопарк, мои ощущения начали меняться. Как только метадон начал действовать, я почувствовал себя, будто стою на другой планете. Всё вокруг начало искажаться, как в калейдоскопе. Люди превращались в мартышек, а мартышки - в людей. Это были настоящие глюки, братцы!
Постоянно менялся пейзаж перед моими глазами. Казалось, я теряюсь во времени и пространстве. Время тянулось, как медленная река, и я просто наслаждался этим безумством.
Помню, как я сидел на скамейке рядом с вольером с обезьянами. Рядом стояло кафе, где можно было купить чай. Я решил, что это идеальное место для того, чтобы попить свой судорожный чай, да посидеть с мартышками вместе. Я заказал чашечку горячего чая и взял место прямо возле вольера.
Спокойно я пил свой чай, наблюдая за обезьянами, которые меня окружали. Попивая горячий настой, я размышлял о своей жизни. Что я делаю, братцы? Куда я двигаюсь? Почему я утратил контроль над собой?
Мои мысли были прерваны стуком по столу. Я вздрогнул и обернулся. Там стоял парень, который, похоже, заметил, что я очень сильно погрузился в свой мирок галлюцинаций.
Ты чё, вайпанул, брат? - спросил он с усмешкой.
Я, конечно, потерялся во времени, но не сказал бы, что "вайпанул". В любом случае, я просто улыбнулся ему в ответ и продолжил пить свой чай. В голове у меня было шуруповато, а слова не хотели вылезать наружу.
Мы с этим парнем начали разговор. Как оказалось, он тоже занимается своими закладами, только не метадоном, а коксиком и шурупом. Мы с ним замечательно пообщались, поделились своими историями, своими мыслями.
Оказалось, что он тоже хорошо знал про эти заклинания на метадон. Некоторое время мы просто болтали, забыв о всём вокруг. Что ж, это было приятное отвлечение от реальности, и я благодарен за эти несколько часов беззаботности.
Но время шло, и я понял, что пора бы уже идти домой. Я помахал парню, поблагодарил его за компанию и вышел из зоопарка, где меня приветствовала настоящая реальность.
Таково было моё путешествие с метадоном и чаем с мартышками в зоопарке. Конечно, всё это звучит немного странно и сумбурно, но, братцы, это был мой опыт. Не важно, какими закладками вы пользуетесь - марихуана, кокаин или что-то ещё, - всегда помните, что здоровье и счастье гораздо ценнее. Не дайте этому произойти, братцы!